У людській зовнішності носу відведена воістину «видатна» роль: залежно від форми, може як спотворити, так і облагородити будь-яке обличчя. Ніс залишив свій «профіль історії» багатьох народів: практично кожна епоха надавала носові особливого значення. Як казав Микола Васильович Гоголь, «без носа людина – чортзна що: птах не птах, громадянин не громадянин, – просто візьми, та й викинь…». Ще порівняно недавно негарний ніс міг стати причиною довічних страждань. Але сьогодні завдяки ринопластиці – хірургії носа – можна схопити свою долю «за ніс».
Це питання досконало вивчив Павло Денищук, пластичний хірург, хірург найвищої категорії. Член Міжнародної асоціації пластичної та естетичної хірургії ISAPS, член Всеукраїнської асоціації пластичних реконструктивних та естетичних хірургів, завідувач хірургічного відділення клініки ANACOSMA:
– Чи існує таке поняття як «мода на ніс» – адже уявлення про жіночу красу періодично змінюються? Чи Ваші пацієнти приносять на консультації фотографії красунь з проханнями: «Лікарю, зробіть мені такий ніс, як у Одрі Хепберн!»?
– Справді, фотографії голлівудських зірок приносять досить часто, щоб показати, як має виглядати їхній «ніс мрії». Але насправді це лише ідеальні уявлення пацієнта, насправді «ідеальний ніс» виглядає по-іншому. Це зовсім не означає, що я не створюю саме такий ніс, як хоче пацієнт, тому що не можу чи не хочу. Справа в тому, що кожне обличчя– це єдине та неповторне обличчя, а обличчя «зірки» – це її обличчя, доречі, часто плід роботи пластичних хірургів. Тому зовсім не факт, що бажаний “ідеальний” ніс гармонійно впишеться в “ландшафт” обличчя мого пацієнта. Індивідуальність завжди має бути врахована. Повірте, у своїй широкій практиці – пластичною хірургією займаюся майже 15 років – я стикався з різними нюансами. Тому можу сказати, що найкращий результат – це плід співпраці пацієнта та хірурга.
Щодо моди – навряд чи в сучасній ринопластиці можна простежити якісь чіткі тенденції. Хоча в різні епохи красивими вважалися різні форми носа – згадайте знаменитий «римський ніс» або роботи середньовічних італійських художників. Сучасна жінка такому носу навряд чи була б рада.
Швидше за все, ідеальний у поданні пацієнта ніс, який він хотів би мати, – це образ, виношений буквально зі шкільних років. Доречі, іноді до пластичного хірурга приходять люди у дуже зрілому віці; трапляється, що людина прожила півстоліття, перш ніж зважилася на операцію. Як правило, люди зізнаються в тому, що це стало їхнім «пунктиком» і заважає жити. І мене як лікаря це трохи насторожує – адже у них вже склалося особисте життя, з їхньою зовнішністю звикли всі, у тому числі й вони самі. І потім може виникнути суто психологічний момент – чи звикне зріла людина до того результату, який він отримає після операції, чи буде йому радий? Тобто, до 30 років пацієнтові набагато легше зродитися зі своїм новим зовнішнім виглядом, адже зміна форми носа – це дуже суттєва зміна вигляду. І то, що у молодому віці приймається абсолютно нормально та природно, після 45 років може викликати серйозний стрес. І в мене на практиці були такі випадки. Людина отримувала гарний ніс, але внутрішньо до цієї зміни була не готова. Результат операції був чудовим, це відзначали абсолютно всі, але йому потрібно було звикати та адаптуватися певний час до свого нового зовнішнього вигляду. Час та психологічна підтримка близьких, хірурга – це найкраще, що потрібно в післяопераційний період.
Доречі, операція з корекції зовнішнього носа у пацієнтів після 45 років несе і омолоджуючий ефект, оскільки з віком ніс опускається, що старить людину. Існує простий тест, який дозволить будь-якому визначити стан кінчика носа. Потрібно подивитися на ніс у профіль та посміхнутися. Якщо під час посмішки ніс має тенденцію до опущення, значить структури, що підтримують, втратили пружність і вимагають корекції.
– Подивившись навколо, можна побачити багатьох людей, що дихають ротом.
Справді, часто викривлення носа – вроджене чи травми – супроводжується і порушеннями функції носа, тобто, ніс погано дихає. Суттєвим є відсоток людей, яким потрібна корекція носа саме з фізіологічної, а не естетичної причини.
Доведено, що дихання ротом призводить до постійної втоми, головного болю, розвитку низки хвороб. У дітей це веде до розумової відсталості. Тому важливо відновити фізіологічне носове дихання. Тому в таких випадках незалежно від віку необхідність операції вже не обговорюється. Як правило, у клініці Ана-Космо викривлена перегородка або корекція носових раковин проводиться під час операції з корекції зовнішнього носа. І людина отримує відразу подвійний результат – покращення дихання, і корекцію форми носа. Доречі, щодо чоловіків, які сьогодні все частіше звертаються до пластичних хірургів, то часто причиною хропіння є саме порушення форми перегородки, ми цю проблему легко усуваємо з використанням ендоскопічної техніки. Часто пацієнти, яким показана ринопластика, мають скошене або невиражене підборіддя. За бажанням пацієнта, ми одномоментно проводимо корекцію носа та підборіддя. Іноді тільки операція на підборідді може так поліпшити зовнішній вигляд, що великий ніс, не вимагатиме корекції. Мені досить іноді одного погляду, щоб визначити справжню проблему та запропонувати оптимальне рішення.
– Іноді до пластичних хірургів приходять із нав’язливим бажанням щось у собі змінити без об’єктивної необхідності. Тобто невдоволення своєю зовнішністю – чи це ніс, форма вух чи грудей – базуються на деяких психологічних комплексах, а не зовнішніх даних…
– Я таку людину, звичайно, оперувати не стану. Те, що ви описали, часто стосується молодих людей, починаючи від старшого шкільного віку. Загалом проводити пластичні операції можна лише тим, хто досяг 18 років. Але це зумовлено не правами молодої людини, а тим, що до вісімнадцяти років кісткові структури людини ще не сформувалися остаточно, кістковий скелет обличчя ще зростає і видозмінюється, і це може зробити результати операції непередбачуваними. Однак я усвідомлюю, що молоді люди намагаються щось змінити у своїй зовнішності через невпевненість у собі. Вони шукають її зовнішні причини, оскільки не можуть зрозуміти до кінця свого внутрішнього стану і вважають, що змінивши форму носа чи вух, зміниться сприйняття світу та підвищиться самооцінка. У мене такі випадки далеко не поодинокі. Тому я завжди на цю тему з молодим пацієнтом багато спілкуюся, намагаюся пояснити йому справжній стан речей: що він намагається вирішити зовсім інші проблеми за допомогою пластичної хірургії. Часто відверто відмовляю від цього кроку. І навіть якщо людині вже виповнилося 20 років – все одно наполягаю на присутності батьків, обговорюю все і з ними. А ось люди років до тридцяти вже приходять із більш обґрунтованими та ненадуманими проблемами. Горбинка, викривлення, великий розмір носа, сідлоподібні деформації, так зване западання носа – це результат уроджених дефектів або травми. Треба сказати, що в таких випадках ринопластика справді здатна змінити якість життя. Після корекції форми носа зникають багато внутрішніх проблем, проблеми спілкування. Людина стає вільнішою у вчинках, емоціях, зрештою, частіше посміхається! І це одразу відчувають оточуючі. Більше того – у мене є пацієнтки, які невдовзі після операції успішно виходили заміж.
– Пластична хірургія досі є досить делікатною темою. Отже, що, перш за все, потрібно усвідомлювати людині, яка зважилася на операцію щодо зміни форми носа?
– Перша необхідна умова – це тверде бажання пацієнта та впевненість у тому, що він прийняв правильне рішення. Друге – дійсна наявність проблеми. Якщо ці дві складові є, то можемо розглядати необхідність операції.
Потім необхідно усвідомити загальний стан здоров’я пацієнта. Для цього ми всебічно обстежуємо, за потреби консультуємо у суміжних спеціалістів. Для пластичної операції немає спеціальних протипоказань, вони самі, як і інших видів операцій – серцево-судинні порушення, захворювання згортаючої системи крові чи інфекційні захворювання. Доречі, ще один дуже важливий момент – пацієнт не повинен курити щонайменше 2 тижні до операції та ще якийсь час після неї. Оскільки куріння погіршує згортання крові, це збільшує ризик ускладнень. Тимчасова відмова від куріння – це наша необхідна умова.
Обов’язково докладно ми обговорюємо з пацієнтом всі деталі майбутнього результату. Я зі свого боку коригую побажання пацієнта, щоб новий ніс якомога органічніше виглядав на обличчі. Ми робимо комп’ютерний прогноз майбутнього носа: так пацієнтові набагато легше припустити, що він отримає в результаті операції. Як правило, надаємо декілька варіантів можливого майбутнього результату.
– Багатьох, особливо публічних людей, турбує ще одне питання: на який період пацієнт «випадає з контексту» у зв’язку з операцією?
– У післяопераційному періоді – це окремо обговорюється – ми обов’язково накладаємо спеціальну термопластикову пов’язку на ніс. Вона стабілізує положення носу, який ми створили. Пацієнт повинен носити його від 10 до 14 днів, це дуже важливо. Якщо операція проводилася також на внутрішніх структурах носа для покращення дихання, пацієнту в ніс поміщаються спеціальні сплінти. Що важливо, з ними відразу після операції пацієнт може дихати носом. Якщо ще недавно реабілітаційний період доставляв величезний дискомфорт через повну тампонаду носа, то зараз медицина зробила крок вперед, і ми використовуємо всі найсучасніші напрацювання в цій галузі.
Більше того, у нас у клініці розроблено спеціальні реабілітаційні програми, у тому числі й швидке відновлення після операції. Якщо зазвичай пацієнту потрібно кілька тижнів, то в нашій клініці після зняття лонгети (а це можливо і на 10-й день) вже ніяких слідів – крім нової форми носа – на обличчі не залишається! Ні набряклості, ні синців. Ми маємо ціле відділення, де допомагають прибрати ці проблеми буквально за тиждень. Тобто через 10-12 днів пацієнт може з’являтися у суспільстві. Головна рекомендація – бути максимально обережним у користуванні своїм новим носом, оскільки він ще дуже тендітний.
Доречі, я оперую так званим закритим методом – коли всі доступи та мікророзрізи знаходяться усередині носа, тобто зовні на шкірі рубців не залишається.
– Чи бувають непрогнозовані навіть вами результати? Не секрет, що іноді навіть на обличчі відомих людей ми можемо спостерігати невдалі приклади ринопластичних операцій.
– Тут потрібно враховувати такий момент: ви бачите результат, але не знаєте, що було вихідним матеріалом. Можливо, хірург мав справу із настільки зміненою формою носа, що за один етап скоригувати її було просто неможливо. І за півроку чи рік доведеться робити повторну докорекцію. Як правило, це щадна мініоперація. Виходячи з даних пацієнта, я можу це спрогнозувати і обов’язково застерігаю і такий варіант.
Але, звичайно, часто це питання професіоналізму хірурга. Адже операції з ринопластики вважаються найскладнішими у пластичній хірургії з кількох причин. Це делікатна та тонка робота, практично ювелірна. Хірург має бути певною мірою скульптором, це почуття має бути присутнім як у руках, так і в голові. Таке вміння приходить із досвідом. Я прийшов у пластичну хірургію із загальної хірургії, де пропрацював 12 років. Потім було серйозне навчання в Москві, Ярославлі – саме з ринопластики, потім були поїздки і до США, Німеччини, де накопичено величезний досвід і дають змогу отримати серйозні знання в цій галузі. І звісно – чотирнадцятирічна практика.
Сьогодні з’являється безліч центрів пластичної хірургії, водночас про кваліфікацію лікарів судити важко хоча б тому, що в Україні таких знань не дають. Багато клінік пропонують доступні ціни, але слід пам’ятати, що за низькими цінами ховаються високі ризики. Насправді – найкраще за будь-які дипломи про роботу хірурга говорять його пацієнти. Тому, якщо ви зважилися на таку операцію, обов’язково поговоріть із тим, хто вже оперувався у цього лікаря. Найкращою рекламою клініки Ана-Космо є щасливі обличчя її пацієнтів.
З історії про ніс
Виявляється, вперше факт лікування зламаного носа наводиться ще в єгипетських папірусах Сміта, датованих приблизно 3000 до нашої ери. Запис розповідає про те, що відновлювали форму носа, прокладаючи тампони та фіксуючи все до повного загоєння. Індійські манускрипти згадують про ринопластичні операції, що проводилася в 1500 році до нашої ери. За наказом принца Лукшмана насильно позбавили носа індійську красуню Сурпунакха. Але могутній король Раван наказав відновити носа дами. Детальний опис ринопластики вперше знайдено у книзі індійця Сушрута Самхіта, написаної приблизно 600 року до нашої ери. Він описав метод відновлення носа за допомогою клаптя шкіри зі щоки. У цьому робилися спроби оформити крила і отвори носа, тобто відновити втрачений ніс, а й надати йому форму. Автор також рекомендував хірургічні інструменти, які виглядають екзотикою в наш час. Індійський спосіб відновлення носа, звичайно, у зміненому та вдосконаленому вигляді, дійшов до сьогодення.