Що таке келоїдні рубці, чому з’являються і як їх позбутися?

Що таке келоїдний рубець (келоїд)?

Рубець – це утворення сполучної тканини в місці травматизації шкіри і більш глибоких тканин. Існують рубці:

• нормотрофіческій;
• атрофічний;
• гіпертрофічний;
• келоїдний.

Нормотрофічний рубець – це шрам, який розташовується на рівні шкіри, невеликого розміру, часто не відрізняється за кольором від навколишніх тканин, іноді може бути світліше.

Атрофічні рубці – втягнуті, западають на тлі навколишніх тканин. Виникають в місцях, де шкіра найбільш тонка, – віскі, лоб, тильна частина кисті.

Гіпертрофічний рубець – у вигляді валика підноситься над шкірою, запалений, рухливий, безболісний. На поверхні цього рубця згладжений шкірний малюнок.

Келоїдний рубець – це аномальний вигляд рубця, який характеризується надмірною розростанням незрілої сполучної тканини значно виходять за межі первинної рани. З’являється подібний рубець через кілька тижнів, а то і місяців після пошкодження шкірного покриву. Келоїдні рубці швидко збільшуються в розмірах, практично ніколи не проходять самостійно, доставляють людині різні неприємні відчуття. Є улюблені місця келоїдних рубців – вуха, шия, груди, плечі, спина.

Під час свого активного росту крайова зона рубця яскравого кольору і формує вирости, захоплюючи здорові ділянки шкіри. Ця ознака відрізняє їх від гіпертрофічних рубців.

Раніше келоїд ділили на істинний і помилковий. Вважалося, що істинний виникав спонтанно, що об’єктивна причина для його виникнення відсутня. А помилковий виникав на тлі травми. В даний час вже доведено, що фактор виникнення істинного келоїду є – микротравматизация. Тому такий поділ дуже відносно.

Причини виникнення келоїдних рубців

Причини і механізми появи келоїдних рубців до кінця не відомі. Є чинники, які привертають до їх виникнення. Умовно їх можна розділити на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні фактори:

• генетична схильність (наприклад, підвищений вміст ферменту, який відповідає за синтез колагену);
• відхилення в механізмі нормального загоєння рани;
• збій в роботі імунної системи (аутоімунні реакції або зниження імунітету);
• темна шкіра (більш схильна до утворення келоїдних рубців);
• ендокринні захворювання;
• надмірне вживання білка в їжу та ін.

До зовнішніх факторів належать будь-які пошкодження шкіри з тривалої запальною реакцією або без неї:

• акне на тулуб;
• рвані рани;
• опіки;
• татуювання;
• вітряна віспа та оперізувальний герпес;
• пірсинг;
• видалення родимок;
• хірургічні втручання;
• садна і подряпини;
• щеплення БЦЖ.

Стадії розвитку рубця

Заживання ран відбувається поступово. Тому виділяють 4 стадії розвитку рубця:

1. Стадія епітелізації (на 7-10 день). У цей період краю рани стягуються неміцною грануляційною тканиною. Рубець як такої ще немає.
2. Стадія освіти «молодого» рубця (з 10 по 30 добу). Кровопостачання травмованої області залишається хорошим. В грануляційної тканини починають формуватися волокна колагену.
3. Стадія «зрілого» рубця (на 30-90 добу). Число волокон колагену значно зростає, а отже, рубець стає щільніше. Так як кількість судин значно зменшується, він блідне.
4. Стадія освіти безпосередньо рубця (в період з 4 по 12 місяці). Рубець стає світлим і щільним. Волокна колагену стають уздовж ліній найбільшого натягу. Вже на початку цього періоду можна остаточно оцінити стан рубця і визначити чи потрібна буде корекція.

Так розвивається нормальний рубець. Якщо на третій стадії втрутиться один і кілька несприятливих чинників, про які писали вище, то замість нормотрофіческая рубця починає формуватися келоїдних рубець.

Симптоми келоїдних рубців

На початку формування келоїдних рубців симптоми схожі з гіпертрофічним рубцем. Але в міру розвитку келоїду сумнівів в діагнозі вже не залишається.

Для келоїдних рубців властиві такі ознаки:

1. частіше блискуча і гладка поверхня, але буває дольчатая і горбиста;
2. значно підносяться над шкірою (більш ніж на 5 мм);
3. дуже щільні на дотик (нагадує гуму);
4. колір і інтенсивність забарвлення може бути різноманітним – від яскраво-рожевого до синюшного (причина такого розмаїття криється в кількості кровоносних судин, які кровопостачають рубець);
5. форма може бути різна, іноді навіть химерна (не відповідає травматизації тканин, яка була). Це пов’язано з ростом келоїдна процесу по лініях розтягування шкіри;
6. розміри зазвичай більше, ніж передувала травматизація;
7. шкіра в зоні рубця напружена, можуть бути розширені судини дрібного калібру;
8. свербіж в області рубця практично у всіх;
9. у багатьох біль, оніміння і підвищена чутливість рубця (навіть при тому, що стосується одягу);
10. самостійно з часом не зникають;
11. якщо видалити хірургічно, то великий відсоток ймовірності, що келоїди почнуть з’являтися знову.

Крім того, розростаючись на величезні ділянки келоїдні рубці можуть обмежувати рух. Особливо часто таке спостерігається після опіків.

При наявності такої естетичної проблеми часто формуються комплекси, а через постійне свербіння і дискомфорту навіть психологічні розлади.

Як прибрати келоїдні рубці за допомогою косметологічних процедур

У клініці ANACOSMA фахівці володіють нехірургічним способом видалення келоїдних рубців. Це комбінація терапевтичного лікування і косметологічних процедур.

Спочатку рубець переводять в нормотррофіческое стан за допомогою ін’єкцій препарату Дипроспан і курсу озонотерапії. По закінченню 3-6 місяців, якщо стан рубця стабільне, проводиться лазерне шліфування залишку. Це найбільш швидкий, безпечний і прогнозований спосіб боротися з рубцями. Лазер прибирає верхні шари рубцевої тканини і запускає процес регенерації шкіри. В результаті рубець зникає, а на його місці з’являється молода нормальна шкіра. Для видалення рубця необхідні 1-3 процедури. Як знеболювання використовують крем-анестетик. Тривалість процедури – близько 10 хвилин.

Після процедури деякий час зберігається почервоніння і набряк, а на місці рубця утворюється корочка. Протягом тижня все це проходить. Важливо не видаляти самостійно і не травмувати цю корочку. Якщо таке станеться, то процедура буде неефективна і рубець залишиться.

Після процедури важливо уникати попадання сонячних променів на зону рубця – може утворитися пігментація. Саме тому лазерну шліфовку рекомендують проводити в осінньо-зимовий період.

Важливо пам’ятати, що без попередньої підготовки лазерну шліфовку келоїдних рубців проводити категорично не можна, так як це може спровокувати неконтрольований ріст рубця.

Загальні протипоказання до проведення лазерної шліфовки:

• онкологічні захворювання;
• вагітність і лактація;
• прийом антибіотиків, гормональних і сечогінних препаратів, нестероїдних протизапальних засобів;
• прийом сонячних ванн за місяць до процедури;
• гострі інфекційні захворювання за місяць до процедури;
• операції протягом місяця до процедури;
• ушкодження шкіри на ділянках проведення процедури.

Як видалити келоїди хірургічним шляхом

До хірургічного видалення келоїдних рубців вдаються не часто. Тому що це серйозна травматизація рубця і найчастіше надалі відбувається рецидив. Висічення виробляють в основному при грубих рубцях і коли потрібно прибрати ширину рубця. Це можна зробити двома способами:

• за допомогою класичного скальпеля;
• лазерне видалення з використанням скальпеля-лазера.

Скальпель-лазер в лікуванні саме келоїдних рубців є більш травматичним. Тому не рекомендується в лікуванні даної патології.

Суть методу не тільки в видаленні рубця, але і в створенні доброчинних умов для заживання рани за допомогою інших методів профілактики і лікування патологічних рубців як до, так і після хірургічного лікування.

Як вивести келоїдні шрами в домашніх умовах

У мережі можна знайти багато інформації про те, як позбутися від келоїдних рубців без втручання лікаря. Ось найпопулярніші способи:

• регулярне використання зволожуючих кремів;
• крем з екстрактом цибулі для загоєння шрамів;
• лимонний сік для освітлення рубців;
• компреси з касторовою олією;
• прикладання алое;
• компреси із зеленим чаєм;
• втирання рідкого вітаміну Е і Д;
• лавандова олія;
• суміш із звіробою і касторової олії;
• яблучний оцет;
• мед манука;
• трава арнебії.

Народних способів вивести рубці набагато більше перерахованих. Але їх ефективність не доведена. Тіло може негативно відреагувати на такі методи, наприклад, алергічною реакцією. Більш того, в спробах прибрати келоїд можна погіршити ситуацію. Адже келоїдні рубці утворюються навіть після травми на мікроскопічному рівні.

Лікування келоїдних рубців складна проблема, яка потребує комплексного підходу. Тому потрібно звертатися до перевірених фахівців, які використовують надійні методики.