Гіпергідроз ✔️ Причини та лікування підвищеного потовиділення - ANACOSMA

Гіпергідроз – що це?

У підшкірно-жировій клітковині людини знаходяться потові залози. Найбільше їх міститься в пахвах, на долонях та стопах. Залози постійно виділяють певну кількість поту, щоб не давати організму перегріватись. Пітливість збільшується, коли на вулиці спекотно або після активного фізичного навантаження, а також під час стресу та сильних переживань. У складі поту – вода (99%), яка випаровується та охолоджує тіло, виконуючи функцію терморегуляції.

У разі гіпергідрозу залози починають працювати понад норму, виділяючи більше рідини, ніж потрібно. І це вже патологічні порушення природного процесу потовиділення. Крім постійного дискомфорту, вони часто супроводжуються хворобами.

Причини та симптоми підвищеного потовиділення

Процес потовиділення регулює симпатична вегетативна нервова система. Коли настає гіперфункція, система дає збій і залози припиняють якісно працювати. У результаті навіть незначна тривога перетворюється на катастрофу.

Крім естетичного дискомфорту гіпергідроз тягне за собою й низку інших проблем:

постійне безпричинне потовиділення часто супроводжується неприємним запахом (осмідроз);
піт має властивості слабкої кислоти, тому при контакті зі шкірою виникають подразнення, мацерація, дерматити;
за відсутності адекватного лікування, наприклад, стопного гіпергідрозу з часом мікробний та грибковий процеси вражають шкіру та нігтьові пластини, що, у свою чергу, веде до інтоксикації організму, уражень внутрішніх органів;
у людей з гіпергідрозом виникають численні комплекси: замкнутість, невпевненість у собі. Особливо це стосується молодих людей, оскільки первинний гіпергідроз проявляється саме в ранньому віці і є фактором, що гальмує, для знайомств, формування відносин, у тому числі і сексуальних;
обмежені можливості у виборі професії та навіть хобі. Так, наприклад, при долонному гіпергідрозі робота з папером та іншими чутливими до води предметами стає практично неможливою. Таким людям навряд чи вдасться займатися грою на таких музичних інструментах як гітара, скрипка, віолончель. Закриті шляхи людям з гіпергідрозом на деякі види спорту;
при пахвовому гіпергідрозі швидко псується постійно зволожений одяг, що призводить до додаткових фінансових витрат.

Під час гіпергідрозу потовиділення посилюється, може виникнути неприємний запах. Підвищена пітливість буває на локальних ділянках або захоплюватиме все тіло (генералізована). Через це відбуваються порушення роботи нервової системи.

Різновиди гіпергідрозу:

постійний – велика кількість поту спостерігається в будь-який сезон і будь-яку погоду;
сезонний – робота залоз залежить від пори року (влітку посилюється, а взимку йде на спад);
локальний – інтенсивне потовиділення на окремих ділянках тіла. Як правило, спостерігається на долонях, під пахвами та на підошві стоп;
компенсаторний – виникає у відповідь на перекриття потових залоз;
генералізований – потіє вся поверхня шкіри;
первинний – виникає у юнаків у період активного статевого дозрівання;
вторинний – з’являється після перенесення хвороби.

Поширені причини генералізованого гіпергідрозу:

Причина 1: Постменопаузальний синдром. Кров приливає до голови, спостерігається задишка, перепади артеріального тиску, дифузна пітливість;
Причина 2: ендокринна дисфункція. Підвищене потовиділення виникає через високий вміст щитовидного гормону або інсуліну. У цьому випадку характерно нестійкий емоційний стан,
Причина 3: підвищений тиск, втрата ваги, температура від 37 °С;
Причина 4: гострі інфекційні хвороби на зразок туберкульозу чи грипу також змушують залози виділяти багато рідини;
Причина 5: інші причини (психогенні стани, стреси, неврологія, передозування різними препаратами тощо).

Локальне потовиділення найчастіше виникає через спадкову схильність. За рахунок анатомічної особливості певні шкірні зони на тілі містять більше потових залоз, ніж зазвичай. У людей з підвищеною реакцією на навколишні фактори та гіперчутливістю до гормонів адреналіну теж спостерігається рясне потовиділення.

Консервативні методи лікування гіпергідрозу

Для призначення адекватного лікування дуже важливо встановити правильний діагноз, чого можна досягти при повноцінному обстеженні хворого.
Перше, що потрібно зробити, – визначити форму гіпергідрозу: первинну (безпричинну) або вторинну (в основі якої лежить якесь захворювання).
У другому випадку позбавитися підвищеного потовиділення можна лише усунувши захворювання, що провокує його. Саме тому перед лікуванням іноді необхідно обстежитись у кількох фахівців різного профілю.

Під час діагностики додатково проводяться:

проба Мінору. Дозволяє визначити площу та певною мірою інтенсивність гіпергідрозу;
дослідження гравіметричним методом – кількісний метод оцінки потовиділення;
дослідження хроматографічним методом – вивчення жирнокислотного складу ліпідів поту.

Після повноцінного всебічного обстеження пацієнта та встановлення діагнозу можливе призначення лікування.

Для усунення цієї проблеми використовують комплекс дієвих методів.

Ін’єкції Ботоксу

Найбільш ефективний нехірургічний метод, який застосовується у клініці ANACOSMA.
Проведення процедури: зону (пахвову западину, долоню, стопу) обробляють антисептиком і наносять знеболюючий гель. Потім намічені точки вводиться препарат, який блокує передачу нервових імпульсів до потових залоз. Процедура займає близько 20-30 хвилин. Ефект настає через 3-6 днів. Тривалість дії препарату індивідуальна – у середньому від 3 до 6 місяців.

Побічні реакції та ускладнення:

у деяких людей може спостерігатись нечутливість до препарату;
при долонному гіпергідроз може наступити тимчасова слабкість м’язів, особливо великого пальця.

Протипоказання:

Абсолютні:

нервово-м’язові порушення (міастенія, синдром Ламберта Ітона та ін.);
вагітність;
лактація;
гемофілія;
локальний запальний процес.

Відносні:

прийом антикоагулянтів;
соматичні захворювання на стадії загострення;
прийом антибіотиків.

Побічних реакцій при правильному виконанні процедури відсутні. Вже більш ніж 30-річна історія застосування препаратів ботулотоксину довела їхню нешкідливість та безпеку. Тому й використовую у своїй роботі препарати ботулотоксину вже понад 12 років. І за цей час єдина проблема — це короткий термін дії або взагалі відсутність ефекту від лікування. І треба сказати, що більш виражена ступінь захворювання, тим частіше спостерігається відсутність ефекту. Хочу зазначити, що після 45-50 років явища гіпергідрозу поступово згасають самі по собі. Застосування ботулотоксину чи хірургічне лікування цьому сприяють.

Якщо ефект від застосування препарату хороший, його можна застосовувати необмежено довго. У мене є пацієнти з 10-річною історією позитивних результатів від застосування препаратів ботулотоксину типу А. Часто спостерігаю ситуацію, коли згодом термін позитивної дії препарату скорочується. Організм виробляє антитіла до препарату, це призводить до інактивації препарату та скорочення дії.

Медикаментозна терапія

Лікар підбирає засіб та встановлює необхідну дозу. Використовуються препарати беладони, атропін, седативні засоби (пустирник, валеріана, інші трави).

Фізіотерапевтичні методи

Нервову систему добре зміцнюють лікування водою (лікувальні ванни та контрастний душ) та електросон (стимулювання мозку низькими частотами імпульсного струму). Також застосовується лікарський електрофорез, що місцево впливає на ділянку шкіри. Він поєднує постійний струм із іонами лікарських речовин.

Психотерапевтичний метод

Гіпноз, групова терапія, сеанси психотерапії націлені на усунення психічних проблем, щоб пацієнт міг керувати емоціями.

Антиперспіранти

Використовують як місцевий засіб. Їхній хімічний склад звужує або зовсім перекриває протоки потових залоз і перешкоджає рясному виділенню поту.

Лікування гіпергідрозу хірургічним шляхом

Хірургічне лікування гіпергідрозу має у своєму арсеналі центральні та локальні (місцеві) методи. До локальних відносяться: ультразвукова ліпосакція та вишкрібання внутрішньої поверхні проблемної шкіри (кюретаж).

Лікарі зазвичай проводять симпатектомію ендоскопічним способом. За допомогою медичної кліпси здавлюються верхні відділи симпатичного ствола вегетативної нервової системи. Після цього пітливість зменшується у тих місцях, де проводилася операція. У 10% пацієнтів зустрічається побічний ефект — компенсаторний гіпергідроз, коли залози інших ділянок шкіри починають виробляти більше поту, щоб компенсувати перекриття.

Гіпергідроз: причини та лікування підвищеного потовиділення