Інтерв’ю провідного пластичного хірурга клініки ANACOSMA Павла Денищук
З перших вуст
Павло Денищук, кандидат медичних наук, провідний пластичний хірург та завідувач відділення пластичної хірургії клініки “ANACOSMA”, розповів WoMo всю правду про пластичну хірургію.
Коли варто йти на операцію, а коли краще утриматись
Я не оперую надуманих проблем. У цьому питанні я займаю жорстку позицію, причому як із власними дітьми, так і з пацієнтами: моє завдання переконати, розповісти, довести надуманість. Адже пластика — це все ж таки операція, це ризик.
До того ж оперувати надуману проблему це й хірургу зайва морока. Тому що пацієнт у такому разі ніколи не буде задоволений результатом. Адже проблема в нього справді в голові, а не з носом, наприклад.
Я оперую тільки тих пацієнтів, яким справді це потрібно, які мають реальну причину, є субстрат, який потрібно міняти.
У моїй практиці були такі випадки, коли я вагався «оперувати-не оперувати», але жінка так просила, так хотіла, що поступався. Як правило, який би результат не був, хоч би скільки оточуючі, сім’я, не говорили «та все класно вийшло», пацієнтка залишалася незадоволена. У неї всередині “не те” і все. Тому що це була психологічна проблема, а не фізична.
Надумані проблеми бувають різних видів. Бувають вікові, коли дівчата в 15-18 років починають придивлятися до себе, порівнювати з іншими і бачити в собі те, що не так, як в інших, чи не так, як у журналі. Вони починають тероризувати батьків, приходять до мене на консультацію «Давайте щось робити». Тоді настає той момент, коли треба переконувати. Якщо дівчинці 15 років, то є чудовий аргумент, що до 18 років операцію не можна робити. Якщо і до 18-ти вона не заспокоїлася, тоді шукаємо інші фактори переконання.
Але справді бувають ситуації, коли треба оперувати, — ми оперуємо. І миттєво знімаються усі проблеми як рукою. Дівчина щаслива.
Наприклад, колись до мене приходила дівчина з повними щоками. Три-чотири рази з мамою приходила. Гіпертрофовані грудочки Біша. Дівчинка худенька, а щоки повні. І вона десь вичитала, що є такі операції. Ми прооперували, щічки поменшали, і вона щаслива.
Але я не ухвалюю рішення за пацієнта. Моя роль полягає у правильності оцінки ситуації, з якою прийшла жінка. Якщо вона дійсно прийшла з проблемою, яку можна вирішити за допомогою пластичної хірургії, це нормально.
Жінки, які приходять до пластичного хірурга, це дуже сміливі жінки. Більшість жінок можуть жити з проблемою і страждати все життя, так і підуть із цього світу з проблемою, яка насправді не лише зовнішня, а й внутрішня. При тому, що пластична хірургія запросто може це виправити. Жінка тоді забуває про свої комплекси і розкривається, і йде далі життям, успішно вирішуючи свої завдання.
Звісно ж, треба пам’ятати про здоров’я. Бо трапляються й такі випадки, коли жінка хоче зробити операцію, а здоров’я їй не дозволяє. Ми тоді включаємо інші можливості: щось робимо без наркозу, нитки ставимо, ліпофілінг можемо зробити. Щоб якось покращити ситуацію, але не нашкодити здоров’ю. Тому що серйозну операцію можна зробити лише з використанням загального знеболювання, а тут є обмеження стану здоров’я.
Хоча у цьому плані ми пішли на крок уперед. Ми використовуємо обладнання ксенонового наркозу. Це начебто лікувальний сон. Ксенон – максимально інертний газ. Людина під ним абсолютно спокійно дихає, немає жодних токсичних впливів на печінку, внутрішні органи, ендокринну систему. Щойно людина припиняє дихати ксеноном — вона ніби прокидається, жодних залишкових явищ.
Пластика носа
Тут багато нюансів. Є якісь проблеми, які можна коригувати без операції. Я, наприклад, можу зробити один укол — і горбинка знялася. Є корекції, які можна здійснити без операції.
Як правило, коли приходять дівчата, незадоволені зовнішнім носом, то носb їм «дісталося» від тата. Для чоловіка це нормальний ніс, а ось для дівчат не дуже. Рамка обличчя маленька, а ніс здоровенний перегородка викривляється. Такі носи нормально не можуть дихати.
Пластика грудей
Інша проблема з грудьми: дівчатка у яких у 15-18 років немає грудей вже страждають. Чекаємо. І лише після 18-19 років з добром батьків робимо збільшуючу маммопластику. Звичайно, вітається практика не робити маммоплатистику до першої вагітності, але якщо для дівчини відсутність бюста стає психотравмуючою ситуацією, то можемо оперувати і до вагітності.
Тому що жінки часто чекають до 25-30 років, а грудей як не було, так і немає. І якщо вона не одружилася до цього часу, то з кожним роком вийти заміж їй буде ще складніше. До речі, з імплантами можна годувати грудьми, можна народжувати, жодних протипоказань до цього немає. Але після пластики знімається безліч питань — жінки вискакують заміж одразу після операції. До речі, після носової пластики ще частіше вискакують заміж, ніж після грудної пластики.
Від жінки йдуть комплекси, жінка відкривається. Ось, наприклад, вона була сірою мишкою, звичайною банківською співробітницею, соромилася сама себе. Я її прооперував і вже дивлюся, а вона в журналі з дитиною, як пацієнтка, яка народжувала в якійсь приватній клініці.
Часто приходять коригувати груди жінки, які вже народили кількох дітей. Одна-друга-третя дитина. Потім груди кудись зникли, а маленькі — ще й провисли. Жінка може страждати-страждати, поки не побачить, що чоловік заглядається на інших, з більш пишним бюстом.
І тоді вона приходить до мене: «лікарю, щось треба робити, рятувати сім’ю». Це, звичайно, поганий варіант, тому що якщо вона планує врятувати сім’ю лише одним збільшенням грудей, толку не буде. Я це пацієнткам пояснюю. Потрібно розуміти, що там проблема ширша. Може, і груди в тому числі, які можуть допомогти підняти самооцінку. У такій ситуації ми можемо просто без великої операції поставити імпланти.
Пам’ятаю один кумедний випадок, коли син був маленьким, класі у шостому, до них до школи прийшла вчителька. Не знаю, що там за розмови у них пішли, але він сказав: «Не хвилюйтеся, що у вас немає грудей, мій батько вам груди зробить». Був конфлікт, скандал, мені довелося проводити з сином роз’яснювальну роботу, хоча він мав рацію, переживати через такі речі не варто, це запросто можна виправити.
Омолоджуючі операції
Часто такі приклади є, коли жінку звільняють з роботи через те, що вона «псує вигляд». Вона приходить, плаче: «Я ще в душі молода, а мені вже натякають, що через вік контракт не продовжать». У серйозних великих компаніях із закордонним капіталом стежать за зовнішнім виглядом співробітників. І в мене маса випадків, коли оперую, а за кілька місяців приходить пацієнтка, хвалиться, що їй продовжили контракт.
Або ось приходить викладачка університету: “Як мені бути, у мене студенти молоді, а я вже старенька”.
Те, що операції, що омолоджують, уніфікують зовнішність, це дурниці. Моє завдання не змінювати щось у зовнішності, а прибрати вік, ті змінені риси особи, які старять жінку.
Зазвичай до нас приходять жінки після 50 років, хоча найкращий час від 45 до 50. Але це дуже усереднено, звичайно, потрібно дивитися індивідуально на стан шкіри та здоров’я. Одна людина у 50 виглядає шикарно та лігатурної підтяжки буде достатньо. А іншому в 45 не зможу запропонувати нічого, окрім великої операції.
Шрами залишаються завжди. Але я їх ховаю за вушко, де їх не видно. Загоюється все за два-три тижні при гарній реабілітації.
Я практикую комплексний підхід до операцій з омолоджування обличчя. Виступаю з доповідями про результати омолодження повних обличь. Потрібно усунути жирові грудочки Біша, зробити ліпосакцію, полегшити нижню частину обличчя — і тоді буде стабільний довготривалий результат. Якщо цього не зробити, обличчя швидко опускається.
Ефект від підтяжки при тому варіанті, який я використовую, коли звільняю обличчя від зайвих об’ємів тканин, в середньому 9-12 років. Згодом можна буде знову підтягувати. Хоча вже можна жінці запропонувати менший обсяг операцій.
Жінки, які використовували ботокс, та інші процедури, що омолоджують, приходять до нас теж. Якщо є ефект препарату введеного ботоксу, ми чекаємо, коли він піде повністю і тоді спокійно прооперуємо. Це не має значення.
Щодо ниткового ліфтингу, потрібно враховувати показання. Це справді перший етап впливу на тканини, які вже опустилися. Якщо у жінки повне обличчя можна комбінувати ліфтинг із ліпоаспірацією підборіддя та з видаленням жирових грудочків Біша. Якщо худеньке личко, то це довготривалий результат.
Жінки в цілому стають здоровішими після операцій, що омолоджують, тому що вони знову бачать себе молодими, починають це цінувати і зовсім по-іншому ставляться до себе і свого здоров’я. Це не тільки я за своїми пацієнтами бачу, це вже доведено.
Ліпосакція
До мене приходять жінки, які перепробували вже все. Починаючи від дієт та харчових добавок, до навантажень у спортивних залах та масажів. Із синцями від цих масажів приходять, але, на жаль, є такі місця-пастки, звідки жир ніяк не виженеш.
Ось ці жінки у відчаї приходять до мене: «що робити?». Та нічого страшного. Зробити маленьку дірочку і відсмоктувати звідти жир – і все. Потім дивуються: Скільки я викинула грошей на дієти-фітнеси в порівнянні з вашою операцією. Полежала година під місцевою анестезією, забрали літр жиру з передньої черевної стінки — і живіт став плаский. Ці пацієнтки, як правило, накачані, у добрій фізичній формі.
Трапляються інші випадки, коли приходять люди з ожирінням. У нас у клініці є наші розробки, коли ми робимо комплекс: ендоскопічним шляхом під наркозом вводимо внутрішньошлунковий балон і накачуємо рідиною (людина потім почувається ситою і не хоче їсти. За півроку так можна втратити до 15-20 кг). При цьому якщо є жир на передній черевній стінці, який ми можемо відсмоктувати, паралельно під наркозом проводимо ліпосакцію. Якщо великий обвислий живіт, то відразу робимо абдомінопластику, висікаємо фартух. І пацієнти одержують шикарні результати.
Вуха
Це має знати кожна мама лаповухої дитини. Не треба чекати, що це минеться. Або проблем у школі через те, що дитину дратуватимуть і висміюватимуть.
У 5-6 років перед тим, як піти в перший клас, відправте дитину на корекцію вушок. Літній період чудово для цього підходить. Це проста операція, її роблять під місцевою анестезією. Якщо не скоригували у дитячому віці, вже краще почекати до 18 років.
Ви навіть уявити не можете, до чого деякі мами додумуються, щоб у домашніх умовах виправити вуха дитині: вони їх заламують, деякі навіть приклеюють. Чи варто говорити, що це робити категорично не можна?
